На початку січня 2022 року в ефірі телеканалу «Інтер» стартує показ 24-серійного іронічного детективу «Провінціал». Повним циклом виробництва картини займалася «Кінокомпанія «Київтелефільм».
Режисером-постановником виступив Сергій Щербин.
А одну із ключових ролей у серіалі виконав відомий актор театру та кіно Олександр Пашков.
Нашим журналістам вдалося зустрітися з іменитим артистом під час зйомок та поговорити з ним про професійну діяльність і роль у новому проекті.
Усі подробиці – далі у матеріалі.
– Олександре, як у Вашій фільмографії з’явився проект «Провінціал»?
– Про проект я традиційно дізнався від свого агента. Щоправда, спочатку я пробувався на роль Семашка – головного героя серіалу, але мене не затвердили. Ця новина мене, звісно, засмутила, і я вже навіть не сподівався на участь у цьому проекті. Проте за тиждень мені знову зателефонували і цього разу запропонували спробуватись на роль капітана Баркаша. Я записав самопроби, відправив їх і через деякий час дізнався, що затверджений, чому був дуже радий. Оскільки розумів, що це довготривалий проект і буде час заглибитися в матеріал, хоч щось придумати і пограти.
– Яким глядачі побачать Вас у цьому серіалі?
– Мій персонаж – капітан Баркаш – відкритий, добрий, веселий хлопець. Часом він буває трохи балакучим і надто прямолінійним, любить пожартувати, але при цьому – справжній роботяга. Якщо Семашко – мозок оперативної групи, то Баркаш – руки-ноги (Сміється, – Ред.). Тобто він такий – типовий трудоголік.
– Як Вам далася ця роль?
– Чесно кажучи, з одного боку, мені було весело працювати над нею, а з іншого – важкувато. Оскільки був великий обсяг текстів, та й знімальні дні самі по собі були дуже насиченими. У нас не було особливо часу на відпочинок: тільки переодяглися – одразу у кадр, тільки текст вивчили – одразу у кадр. Сцена за сценою – сцена за сценою.
– У картині «Провінціал» досить багато екшн-епізодів. Чи довелося Вам у зв’язку з цим навчитися чогось нового під час зйомок?
– У мене було не так багато сцен із бійками. Плюс, треба розуміти, що за сценарієм наші персонажі – оперативники, і максимум, чим вони можуть володіти – прийомами рукопашного бою. Тому навіть під час зйомок цих епізодів я пропонував нашому постановнику трюків обмежитися парою ударів і, наприклад, переворотом через стегно, як це власне буває в житті.
Зрозуміло, що це кіно, але будемо об’єктивними – в реальності оперативники не крутять «вертушку», не роблять сальто і не стають у стійку, як «ангели Чарлі». Тому, що стосується каскадерських елементів, особисто для мене не було якихось нових навичок, які мені довелося освоювати.
– Наскільки Ви вимогливі на знімальному майданчику?
– Я на майданчику дуже спокійний і, як правило, завжди націлений уперед – швидше зняти сцену та перейти до роботи над наступною. Наді мною хлопці навіть жартували під час зйомок нашого серіалу з цього приводу. Говорили, що в той час, коли всі знімають сцени, заплановані на десяте серпня, Пашков уже готовий до зйомок дев’ятнадцятого числа (Сміється, – Ред.).
Але я так звик – розібрали з колегами одну сцену і я одразу ж переходжу до роботи над наступною. Вони кажуть: «Як ти так можеш? Адже ми ще цю не зняли». На що я відповідаю: «А чого ж чекати? По-перше, так процес рухається швидше. А по-друге, я вже буду підготовлений до наступної сцени внутрішньо».
– Що для Вас є мірилом успішної ролі та успішності проекту?
– Під час зйомок особливо немає можливості переглядати матеріал, а телевізор я практично не дивлюся. Та й я не можу сам себе оцінювати. Тому найкращим показником у цьому випадку є похвала збоку. Коли, наприклад, подивившись серіал «Провінціал», мені скажуть: «Пашков, це справді гідна робота».
– Ви маєте на увазі оцінку професійного оточення чи глядачів?
– Нашому глядачеві складно догодити. Ми не можемо знати, кому як на серце ляже картина… Тому, звичайно, для мене у цьому питанні важлива думка людей із кіноіндустрії. Професіоналів, які бачать кадр, бачать, як усе побудовано та зіграно.
– Якщо уявити умовний п’єдестал пошани, яке місце на ньому Ви відвели б професії?
– Вона завжди була на першому місці. Лише на першому! Не можу сказати, що я в цьому житті більше нічого не вмію – ні, я багато чого вмію, але в цій професії я з дев’яти років і тому вона для мене – все. Це моя робота, це мої друзі, це моє життя.
– Парадоксально, але всупереч усім зізнанням у коханні своєї професії, багато артистів, і Ви, зокрема, говорять про те, що не особливо хотіли б, щоб їхні діти пов’язали своє життя з акторською діяльністю. Посилаючись, як правило, на те, що це далеко не найстабільніша професія…
– Абсолютно нестабільна.
– Крім цього, є ще якісь на те причини?
– Ви знаєте, я б нікому зі своїх дітей не побажав пережити те, що свого часу довелося пережити нам, починаючи свій акторський шлях. Кіноіндустрія тоді була в жалюгідному стані і ти, живучи надголодь, без грошей на проїзд, просто не знав, що ти їстимеш завтра і що тобі далі робити. Це дуже важко…
Та й зараз є стільки чудових можливостей, не пов’язаних з кіно та акторською діяльністю… Завдяки яким можна і розвиватися, і подорожувати світом, і твоя сім’я житиме в достатку…
– Що, у такому разі, Вас змушує залишатися відданим професії стільки років?
– Це вже як наркотик – ми без цього не можемо. Я, наприклад, не уявляю, як це – я не зіграю у виставі?
До речі, якщо вже зайшла про це мова, я взагалі вважаю, що актор, навіть активно знімаючись у кіно, не може без театральних підмостків чи іншої супутньої професійної діяльності. І для мене дивно, коли артисти, відпрацювавши активний знімальний сезон із травня по жовтень, заробивши грошей, відлітають кудись на півроку та забувають на цей час про акторство. Так, це їхній особистий вибір, але, на мій погляд, актор постійно повинен перебувати у тренінгу.
Театр, наприклад, не дозволяє артисту стояти на місці. Ти постійно працюєш. Це і репетиції, і самі вистави, в яких, на відміну від кіно, все робиться з одного дубля. І, працюючи на сцені, ти маєш так внутрішньо і емоційно розподілитися на ці дві-три години, щоб тобі вистачило творчої енергії до кінця вистави і глядач, подивившись її, підвівся і сказав: «Дякую!».
В моєму розумінні, актор повинен бути постійно у професійній обоймі і пам’ятати, що, вилетівши з неї, він ризикує в неї більше ніколи не потрапити. Це вже доведено досвідом. Випав на три місяці – все, треба заново її перезаряджати, змащувати механізм. А це довгий процес…
– Є чимало прикладів в історії кінематографу, коли артисти ставали заручниками свого амплуа. Наскільки сьогодні актори вільні від цих рамок?
– На жаль, сьогодні теж за кожним прізвищем артиста закріплене певне стереотипне бачення, образ, який склався у режисерів і продюсерів. Чомусь є переконання, що хтось знімається винятково у ситкомах, хтось – у бойовиках, а хтось може грати лише героїв-коханців. І це мені дуже не подобається. Оскільки ми, актори, можемо бути різними і зіграти і те, і те, і те…
І той факт, що в мене за спиною близько ста п’ятдесяти мелодрам, ще не говорить про те, що я можу з’являтися у кадрі винятково в образі героя-коханця чи умовного Д’Артаньяна. У моїй фільмографії, наприклад, є роботи, в яких я граю справжніх покидьків, убивць. І мені, як акторові, навіть цікавіше виконувати такі ролі.
Ми, до речі, спілкувалися якось із колегами, які часто знімаються в мелодрамах, на цю тему. І зазначили для себе, що треба все ж таки зламати цей стереотип і показати, що кожен артист може бути зовсім іншим – не таким, яким його звикли бачити.
– У чому полягає акторська місія, на Ваш погляд?
– Насамперед у тому, щоб дарувати радість. Не лише глядачам, а й усім оточуючим, включаючи колег-акторів та всю знімальну групу. І це, до речі, заряджає тебе самого, надає якихось нових сил. Я, наприклад, витрачаючись внутрішньо на майданчику, підбадьорюючи групу, приходжу додому і в мене ще залишається енергія на те, щоб жартувати з близькими. І це чудово!
***
Нагадаємо, повним циклом виробництва серіалу «Провінціал» займалася «Кінокомпанія «Київтелефільм». Зйомки картини проходили весною-літом поточного року в Києві та Київській області.
Детальніше про акторський ансамбль та знімальний процес також можна прочитати в матеріалах:
«Перестрілки, гонитви і бійки: «Київтелефільм» продовжує зйомки серіалу «Провінціал»
«Провінціал»: Про масштаби декорацій, сценарії та акторський ансамбль»
«Зйомки серіалу «Провінціал»: Про роботу творчої групи»
Юлія Юрченко : Мені цікаво все, що стосується моєї професії
Олексій Морозов про роль в серіалі «Провінціал»: Такого персонажа я грав уперше
Оскар Кучера: Успішність – це зовсім не ноша
___________________
«Провінціал»
***
24 серії
Кримінальна мелодрама
2021г.
***
Автор сценарію: Георгій Конн
Режисер-постановник: Сергій Щербин
Оператор-постановник: Антон Вербин
Художник-постановник: Олександр Уколов
Художник з костюмів: Тетяна Зубарєва
Художник з гриму: Ірина Бойцова
Директор знімальної групи: Артем Суліга
Виконавчий продюсер: Павло Карван
Генеральний продюсер: Валентин Опалєв
