Новини

Юлія Юрченко: Мені цікаво все, що стосується моєї професії

10 Жовтня 2021
{{ item.title }}

Команда постпродакшну «Кінокомпанії «Київтелефільм» продовжує роботу над 24-серійним гостросюжетним детективним серіалом «Провінціал». Зйомки картини проходили в Києві і Київській області весною-літом поточного року.

Ключову жіночу роль в цій кіноісторії виконає яскрава харизматична актриса Юлія Юрченко. У серіалі «Провінціал» вона з’явиться в образі нареченої головного героя – провінційного дільничного Миколи Семашка – Світлани.

За сюжетом пара збирається одружитися і активно будує плани на майбутнє в рідному селищі. Але несподівано для усіх хлопець отримує підвищення і переводиться на службу в місто. Дівчина без особливої радості сприймає цю новину і щосили намагається переконати коханого відмовитися від нової посади. Проте зробити це виявляється дуже непросто, адже Семашко – істиний працеголік, готовий днями горіти на роботі у боротьбі за справедливість.

Такий стан справ віддаляє їх один від одного. До того ж, на новому місці у молодого амбітного слідчого з’являється небайдужа до нього колега – старший лейтенант Старобельська. Але Світлана не готова так просто здаватися, і наперекір всьому починає боротьбу за особисте щастя.

Нашим журналістам вдалося зустрітися з Юлією Юрченко під час зйомок серіалу і поговорити з нею про її персонажа, роботу в новому проекті і про акторську професію.

Усі подробиці – далі в матеріалі.

– Юлія, розкажіть про свою героїню, роль якої Ви виконуєте в серіалі «Провінціал».

– Є такий вислів – за кожним великим чоловіком стоїть велика жінка. І, на мій погляд, він дуже точно підходить для опису моєї героїні. Світлана з категорії тих, хто заради любові до свого чоловіка готовий стерпіти абсолютно все. Більше того, перешкоди на їх життєвому шляху тільки зміцнюють її почуття до нього і, признатися, її вчинки на цьому фоні навіть складно іноді зрозуміти. Загалом, героїчна, я вам скажу, жінка (Посміхається, – Ред.).

В той же час, вона готова до саморозвитку. Вона знаходиться в постійному пошуку себе, в пошуку варіантів звершення своїх планів, може поєднувати сім’ю і професійну реалізацію. Тому, думаю, у неї навіть є чому повчитися нашим панночкам.

– Ваша фільмографія багата проектами, в яких Ви виконуєте абсолютно різнопланові ролі: починаючи з героїні-наркоманки і закінчуючи героїнею-слідчим. Чи не складно було перемикатися на такий – більш ліричний, ніжний – образ?

– На старті проекту я думала, що це буде непросто. Проте в оточенні таких партнерів по майданчику все виявилося з точністю навпаки. У мене чудовий ігровий наречений, чудовий ігровий тато, від якого я увесь час чула: «Доня-доня, моя доня». Тому все вийшло досить легко.

До того ж, мені, як актрисі, завжди бракує якихось характерних проявів персонажа. А душа ж рветься до цього. І, думаю, що Світлану мені все ж вдалося наділити деякими нотками строгості і наполегливості. Незважаючи на усю свою м’якість, вона – дівчина, яка, бачачи мету, упевнено йде до її досягнення і практично нічого не боїться. Ну, окрім мишей, як з’ясувалося зі сценарію (Сміється, – Ред.). Тобто у неї є характер і вона не така вже наївна, біла і пухнаста, як може здатися на перший погляд.

– А Вам самій, як актрисі, над якими персонажами цікавіше працювати?

– Мені цікаво абсолютно все, що стосується моєї професії. До того ж, грати щось одне – це дуже нудно. Я грала і стерв, і наркоманку, і приміряла на себе образ серйозної оперативниці. І вважаю, що наша професія як раз-таки тим і цікава, що у тебе є можливість «прожити» різні життя.

У картині «Провінціал» – це життя хорошої, правильної дівчини зі своїми моральними принципами. Мені було досить цікаво працювати над цією роллю.

– Яка сцена за участю Вашої героїні запам’яталася Вам найбільше і чому?

– Чесно кажучи, дуже складно ось так відразу виділити щось одне, оскільки увесь матеріал досить цікавий. Але, напевно, це все ж епізоди, в яких вона з’ясовує стосунки з батьком.

Адже батьки завжди хочуть для своїх дітей тільки кращого. Але, якщо дитина протистоїть чомусь і має намір зробити щось по-своєму, то іноді починається деяка боротьба, що завжди супроводжується сильними внутрішніми переживаннями. І от сцени, в яких простежувався подібний конфлікт, дійсно були емоційно напруженими.

– Ви згадали раніше про партнерів по знімальному майданчику. Розкажіть, кого глядачі побачать поряд з Вами в цій картині?

– Глядачі побачать прекрасних акторів – Олексія Морозова і Олександра Наумова. Льоша грає в цьому серіалі жениха моєї героїні, а Саша – її тата. Це два моїх чудових партнера, з якими у мене найбільше взаємодій в кадрі. Вони дивовижні!

– Як спрацювалися з режисером-постановником картини – Сергієм Щербиним?

– Чудово. Ми з Сергієм якось одразу порозумілися і прекрасно спрацювалися.

– А як працювалося зі знімальною групою «Київтелефільма»?

– З цією знімальною групою я знайома з 2018-го року і завжди рада бачити на майданчику знайомі обличчя. З усіма працювалося прекрасно. Я взагалі обожнюю і «Київтелефільм», і Київ. І, напевно, змогла б навіть тут жити (Сміється, – Ред.).

– Я знаю, що для зйомок в одному з проекті Ви погодилися змінити імідж, перефарбувавши волосся в інший колір. Також на своїй сторінці однієї з соціальних мереж Ви колись писали про те, що в спеку доводиться працювати у вовняному кітелі, але заради краси в кадрі Ви готові терпіти подібні незручності. А на що б Ви ніколи не пішли, як актриса? Чи є для Вас табу в професії?

– Я одного разу відмовилася від участі в проекті на етапі проб, оскільки передбачалося невиправдане роздягання в кадрі. В цілому ж, якщо ті або інші дії будуть виправдані сценарієм і режисером, – я із задоволенням зроблю все, що буде в моїх силах.

Я взагалі прибічник того, щоб актори виконували усі завдання самостійно, без дублерів. У моїй практиці, наприклад, був випадок, коли героїні за сценарієм необхідно було стрибати з вікна. І я, будучи в образі, це робила. Хоча в житті я, як Юлія Юрченко, на таке, звичайно, ніколи не пішла б. Але коли справа стосується роботи і безпосередньо мого персонажа, то мені навпаки в задоволення грати все самій. Тому що, будучи в образі, ми, напевно, вже дійсно не є самі собою.

– А де ось ця межа між особистістю Юлією Юрченко і персонажем? Коли відбувається це «перемикання»?

– Це відбувається, коли на майданчику звучать слова: «Камера. Мотор. Почали». Я можу поспілкуватися з вами за кадром на якісь абсолютно побутові теми, але як тільки звучить ця фраза, я стаю іншою людиною. А по команді: «Стоп», – я знову Юлія Юрченко.

Я знаю, що є актори, які по декілька днів не можуть вийти з образу, але так не можна. Психофізика так влаштована, що ти повинен входити в образ і виходити з нього буквально клацнувши пальцями. Припустимо, візьмемо якусь сцену, в якій персонаж плаче. У цей момент поряд з тобою на майданчику знаходиться велика кількість людей. І, по суті, тобі потрібнен досить тривалий проміжок часу, щоб настроїтися і зіграти це. Але якщо ти знаєш, як це робити психофізично, ти зможеш це зробити одразу ж.

Я, наприклад, можу зараз з вами розмовляти і почати плакати. Тому що вже розумію, як і що треба робити – психофізика вже на це «заточена». Я розумію, що треба певним чином дихати, говорити (Починає плакати, – Ред.).

– Мурашки по шкірі…

– Але слідом за цим я можу з вами сміятися (Посміхається, – Ред.).

– Що для Вас, як для актриси, найважливіше на знімальному майданчику?

– Людські взаємовідносини з усією знімальною групою. Щоб усі були дружні, привітні. Я, приміром, настільки люблю свою роботу і вона мені настільки в задоволення, що на знімальний майданчик завжди приходжу з посмішкою.

Мені взагалі здається, що якщо справа тобі не до душі, то краще нею не займатися. Адже все йде зсередини. І будь-яка фальш, будь-яка нещирість завжди видні. Як на сцені, так і на екрані.

– Що, на Ваш погляд, стане візитною карткою серіалу «Провінціал»? Акторський ансамбль, діалоги?..

– Я думаю, що це буде сукупність цих складових. Плюс, сам жанр картини – іронічний детектив, в якому іронія тісно переплітається з драматичними подіями. На мій погляд, авторські жарти надають яскравих фарб серіалу.

– Чим, по-вашому, він притягне увагу глядача?

– Гадаю, своєю легкістю. Мені здається, він вийшов саме таким. І, знову ж таки, хорошим акторським ансамблем, сценарієм (у якому прописані події, за розвитком яких цікаво спостерігати) і прекрасним гумором.

– З яким настроєм закінчували роботу над цим проектом?

– Закінчувати роботу над тим або іншим серіалом завжди дуже сумно. Тому що упродовж знімального періоду ти вливаєшся в колектив, який поступово стає однією великою сім’єю. І мій останній знімальний день на цьому проекті почався якраз з думок про те, як же сумно йти на фінальну зміну.

Але, Ви знаєте, насправді у нас так написані останні серії сценарію, що у мене залишається якась надія на продовження серіалу. І хочеться, щоб принаймні мій персонаж мав ще якийсь розвиток. Щоб його історія мала логічне завершення. Моїй героїні ще є куди рости і слідувати. І я сподіваюся, що продовження все-таки станеться.

***

Нагадаємо, зйомки картини завершилися в серпні поточного року, на даний момент матеріал знаходиться на етапі постпродакшну.

Детальніше про акторський ансамбль і знімальний процес також можна прочитати в матеріалах:

«Перестрілки, гонитви і бійки: «Київтелефільм» продовжує зйомки серіалу «Провінціал»

«Провінціал»: Про масштаби декорацій, сценарій та акторський ансамбль»

«Зйомки серіалу «Провінціал»: Про роботу творчої групи»

___________________

«Провінціал»

***

24 серії

Кримінальна мелодрама

2021 р.

***

Автор сценарію: Георгій Конн

Режисер-постановник: Сергій Щербин

Оператор-постановник: Антон Вербин

Художник-постановник: Олександр Уколов

Художник з костюмів: Тетяна Зубарєва

Художник з гриму: Ірина Бойцова

Директор знімальної групи: Артем Суліга

Виконавчий продюсер: Павло Карван

Генеральний продюсер: Валентин Опалєв

 

 

Читайте також